В Україні на тлі змін у законодавстві щодо мобілізації дедалі частіше розглядаються випадки, коли право на відстрочку доводиться відстоювати в суді.
Читайте также: 8 червня — яке церковне свято, з чим звертаються до святого цього дня
Про це пише Судово-юридична практика.
Як повідомляється, військовозобов’язаний чоловік звернувся до суду після того, як йому відмовили у відстрочці від призову. Він вимагав скасувати рішення комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У 2024 році чоловік одружився з жінкою, яка виховує дитину з інвалідністю з дитинства. У свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено зі слів матері, тобто юридично батько відсутній. Мати дитини має серйозні проблеми зі здоров’ям і перебуває на обліку через психічне захворювання. Бабуся — літня пенсіонерка, яка проживає окремо. Фактично чоловік став єдиною людиною, яка доглядає за дитиною.
Спочатку ТЦК у січні 2025 року надав йому відстрочку, однак у квітні це рішення скасували, посилаючись на відсутність кровного споріднення. Повторне звернення чоловіка залишили без розгляду.
Позиція ТЦК
У територіальному центрі комплектування заявили, що закон передбачає відстрочку для батьків, а вітчим до цієї категорії не належить, тому підстав для звільнення від призову немає. Суд став на бік позивача. Він скасував рішення комісії ТЦК про відмову у відстрочці та визнав протиправною бездіяльність щодо повторного звернення чоловіка.
Тепер територіальний центр зобов’язаний повторно розглянути документи з урахуванням висновків суду. Під час розгляду справи суд врахував норми Конституції України, Сімейного кодексу та постанову Кабінету Міністрів №560. Зокрема, суд зазначив, що вітчим має сімейні обов’язки щодо дитини, якщо проживає з нею однією сім’єю та фактично бере участь у вихованні.
Також встановлено, що альтернативного догляду за дитиною фактично немає, а її стан потребує постійної уваги та підтримки. Окремо суд звернув увагу на порушення процедури з боку ТЦК — орган не оцінив усі життєві обставини та формально підійшов до розгляду справи.
Висновок суду
Суд підкреслив, що у подібних випадках формальний підхід є неприпустимим, а рішення мають ухвалюватися із урахуванням реальної ситуації в сім’ї та інтересів дитини.
Мобілізація в Україні — останні новини:
У застосунку «Резерв+» у багатьох військовозобов’язаних з’явилася відмітка «ВОС-999«, яка означає, що людина не має підтвердженої військової спеціальності, бо не проходила службу або навчальні збори.
Читайте также: Після атаки РФ обласний центр занурився в частковий блекаут
Це означає:
їй присвоєно умовну категорію, що вона потребує базової військової підготовки (БЗВП);
це лише інформаційний статус, а не покарання чи обмеження;
така позначка не заважає бронюванню.
ВОС-999 = «немає військового досвіду, потрібно навчання», а не «заборона або проблеми з мобілізацією».
Юрист Павло Гретченко пояснював, що така відмітка автоматично з’являється у тих чоловіків, які раніше були призовниками, але ніколи не служили в армії, не проходили військову кафедру або навчальні збори. Тобто вони формально не є резервістами і не входять до оперативного резерву, навіть якщо в документах може бути формулювання на кшталт «солдат резерву».
Він зазначав, що це звичайні військовозобов’язані без бойового або навчального досвіду. Також юрист пояснив, що бронювання не стосується людей, які просто не служили — обмеження діють лише для тих, хто вже підписав контракт або входить до оперативного резерву з досвідом служби.
Окрім того, за його словами базова військова підготовка (БЗВП) не впливає на відстрочку чи бронювання — її проходять лише тоді, коли людину мобілізують без броні, і перед відправкою на службу спочатку направляють на навчання.
Також командувач Нацгвардії Олександр Півненко пояснював, що демобілізація в Україні під час війни неможлива. За його словами, спочатку мають повністю припинитися бойові дії, і навіть після цього одразу процес не почнеться. Потрібен ще приблизно рік так званого стабілізаційного періоду, коли армія буде переходити до мирного стану та перебудовувати свою систему.
І лише після цього, тобто орієнтовно через рік після завершення війни, може бути запущена демобілізація. Він зазначив, що зараз у війську є проблеми з ротацією, і деякі військові довго перебувають на передовій без заміни. Окрім цього, він сказав, що рекрутинг частково забезпечує поповнення армії, але цього недостатньо, тому систему комплектування потрібно змінювати.
Читайте также: «Підсідає метаболізм»: тренер назвав тип тренувань, яке майже не працює для схуднення
